перша йога і не тільки

Давно нічого не писала... Не можу сказати,що не було про шо писати..просто не хотіла.. або лінь або не було можливості.. чи то настрою..
А зараз вже трохи назбиралося всього по-троху.. хочу скинути кудись цей кілограм смутку і образи на світ)
Вчора вперше в житті побувала на йозі=) І зробила такий висновок :
Йога - це коли сльози котяться в коси. Коли ти тут і водночас ти дуже далеко звідси... Коли всі проблеми в одну мить перестають існувати. Коли все складне стає простим.(с)
Закриваєш очі - і ти,на якусь мить перестаєш існувати в цьому світі.



p.s. Набагато простіше ,коли ти знаєш з ким ти спілкуєшся.. коли вас вже щось пов'язує і водночас у вас ще зовсім нічого нема. ТИ не будуєш ніяких планів. і вони не рухнуть ,як замок з піску. (І твоя віра не встигне тебе зрадити в черговий раз)
Це щастя,коли справжня ти подобаєшся людям зі всіма своїми внутрішніми недоліками.

знову розчаровуюся в людях.
Хочу бути терористом (с)

пиріжок за склом

Шо не кажіть ,але коли ти щось робиш, прямуєш до досягнення цілі і тут «Оп-п-а» і твої плани ламаються,щось або хтось їх руйнує, нс це дуже сердиться..не дає певнич чином спокою..мучить не фізично а морально.. щось з’їзає тебе з середини – незавершена справа. Це як нелоїсти пирріжок.. понадкусувати зі всіх сторін ,а серединки з джемом так і не встигти дістати. І чим далі тим білье це тебе дістає.. бо ти щодня бачи той пиріжок.. але ж блін..він вже «за склом» і під замком і ти розумієш.щ він тобі вже не позубам.. та і якість у нього вже не та.. Апетиту вже нема.але є незавершена справа,яка постійно тобі нагадує про себе. А коди ти ще й дізнаєшся,що пиріжок хоче попасти в рот до іншого роту, то це тебе ще більше злить.. хочеться викинути ну кончену начинку в мусорнік,де йому і місце.. стерти в порошок… і вопше шоб тут не смерділо поцвівшим куском якогось тіста. І незавершена справа тут вже ні до чого.

ненавиджу людей

Все побудовано на брехні.. Люди вже брешуть там де треба і не треба.. Брешуть і не думають про наслідки, до яких може призвести їхня брехня... Цих істот вже навіть не мучить сумління.. (це в парядке вещей) .. Це так сумно..(
Брехня ні до чого хорошого не приводить.. рано чи пізно все виясниться.. а якщо і ні,то в житті всеодно віддасться.. Обідно ,що люди не вміють цінувати те,що все мають.. нехтують почуттями інших людей.. БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - от як би я це все охарактеризувала.. Живуть і не думають про наслідки.
Стан : ненависть до людей.
Хочеш змінити світ? почни із себе.
-Чому вздихаєш так тяжко?..
- важко......
- головне почати....
- Чому смієшся?
- не можу пробитися до серця крізь стіну байдужості.
-ну тоді не ображайся на нас..не проси змін.. і легкого життя.. Життя чи виживання?
- по-моєму це взагалі тупость!... ти завжди все так ускладнюєш.. і запутуєш мене завжди.. і вопше якого Х.. ти сидиш у мене в голові...
- хочеш легкого?.. будь-ласка.
стань такими як вони.. Не можеш змінити оточення,то підстроюйся під ситуацію.
хочуть жосткості,твердості, 0 щирості і 0 відкритості, то получать.. а згодом і тобібрехня виїсть совість.. ти просто почекай...
- ти якийсь злий! і вопше ти мене лякаєш!!!!!!!!!!!!! я тебе боюся
- це ти мене створила. і якби ти в мене не потребувала , мене б не було..
- ненавиджу тебе за це.
- а згодом і полюибиш..... я зникну... але після того,як зроблю з тебе створіння без душі,яке вміє завжди добиватися того чого хоче.. бути недосяжною для інших.
- а як же любов?.. як же щирі почуття коханій людині.. на брехні міцну сім*ю не збудуєш... і навряд чи я би любила злого ,бездушного хлопця..
- вот-вот.. задумайся над останнім.. ти знаєш про шо я...........................
- я змінюсь..
-да.. тільки в ту сторону куди я скажу.
- ти мене завжди штовхаєш на якісь тупі і дурні думки!! не вже не може навіювати на щось хороше...(((
- з часом ти взагалі перестанеш нуждатися в Хороших думках...
- заткнись!! я сама собі вирішу коли шо де і як мені робити.!! і без твоїх порад.
я буду сама собою!! ііііііі.... спробую змінити себе...................

Чому коли ти відкриваєшся людині, щиро показуєш всі свої почуття ,тобою починають нехтувати.. такий собі міні-ігнор. Це так обідно..(( Ти даруєш відвертість.. намагаєшся жити щиро і правдиво,без секретів.. а в замін тебе перестають сприймаьт як особистість.
Я не знаю як це сказати.. все складно..

обідно..жаль.. за всі ті класні,щирі хвилини життя ,які ти даруєш людям..а потім вони навіть не згадають,що ти існуєш..(((((((((((
все тупрл...

Цитата Жені "всі носять маски".
- ха-ха-ха-ха!!!
може і так.. але без них ,мабуть,точно не виживеш.. бо якщо ти її і знімаєш,то справжнє твоє "Я" точно нікого не буде цікавити..

Мабуть, людей притягує самий оцей процес відкривання,зняття маски.. а коли її знято - ти ніхто. стаєш беззахисним..................................
теорія Жені - провал. хоча 50\50.
- да, маски є. Але їх не потрібно знімати.
візьми клей-момент і приклей навіки до свого обличчя . і тоді точно не будеш обіжатися на життя і людей.)

і не ображайтеся,що люди з вами закриті.. що вони всі сірі і т.д. Це ви їх робите такими.

сіра полоса життя

вже 9-й день поспіль те і роблю,що заповнюю дні будь-якими заняттями аби тільки не думати про свій вчинок (ревнощі). ніколи не думала,що таке можливо. Перші дні я намагалася цілими днями спати..наставала ніч.. я перенесла на своє ліжко настольну лампу. цілу ніч аж до ранку читаю книжку. книжка цікава..але мені якось сумно від того,що я живу з дня в день звичайним сірим днем. іноді просто валяюсь в ліжку перед телевізором цілий день; іноді весь день просплю.. мама намагається мене витащити з цього стану.. бере з собою ,коли їде до тата на роботу.. ввечері в пив-бар ..(ми сім'єю п'ємо пиво..)
А найтупіше це те,що мені вже починає подобатися моє одіночєство..
мабуть,має пройти деякий перідо часу,щоб я знашла нових друзів (а точніше ЗАХОТІЛА знайти їх).. змогла знову відчути краски життя.

Поставлю для себе стандартне питання: То все ж таки життя складне?
Сьогодні я відповім -ні. Може в мене криша їде?.. нащо я веду цей блог(щоденник),якщо у мене є нармальний,реальний ,бумажний днев. Там моє життя розписане ,майже в деталях починаючи з 5-го класу.
Кажуть, ведуть щоденники ті люди,які одинокі в житті. я одинока?..зарас мабуть,да. Але ж я була не завжди такою.. невже я просто закриваю на очевидне очі.????.. хоча водночас я собі противоречу оскільки десь читала чи чула,що люди таким способом (ведення щоденника) позбуваються негативу..

одна

мене всі кинули.. я залишилася одна.без друзів. посварилися через те ,що я преревнувала свою подругу до іншої подруги..так тупо.. зробили з мухи слона.. і хоча як я намагалася загладити свою провину(інцидент з ревнощами) Подружка не йде на компроміс... ай ладно.. не вперше почуваюсь кинутою... тільки тепер я і справді кинута. Життя складне,але в ньому можно вижити. просто треба вставати і знову встават після кожного падіння. Літо скоро мине. мабуть,дружба ,найкраща дружба мого життя залишиться в минулому.. але я завжди буду згадувати її (Олю) добрим словом.
хоча в мене виникає підозра ,що ця дружба існувала лише завдяки мені.. Я ЕГОЇСТКА? ..
до сраки те,що я стільки зробила для неї!! до сраки все!... Life is good!!Life is great!!Life is sow unbelievable!! ЧИ НЕ ТАК???

Все це можна пережити..вона ж може без мене.... *на жаль ,мабуть, не мучилась так як я в перші дні..* і це найболючіше,коли ти дійсно довіряєш людині,відкриваєш їй свою душу..а вона... тебе кидає на призволяще.. але як я там завжди кажу в таких ситуаціях : все що нее робиться - все на краще.)
є і плюси.хоча їх дуже мало...

але я так сумую за нею...

будем вставати - і йти далі..

P.S. А може ми самі собі ускладнюємо життя?