перша йога і не тільки

Давно нічого не писала... Не можу сказати,що не було про шо писати..просто не хотіла.. або лінь або не було можливості.. чи то настрою..
А зараз вже трохи назбиралося всього по-троху.. хочу скинути кудись цей кілограм смутку і образи на світ)
Вчора вперше в житті побувала на йозі=) І зробила такий висновок :
Йога - це коли сльози котяться в коси. Коли ти тут і водночас ти дуже далеко звідси... Коли всі проблеми в одну мить перестають існувати. Коли все складне стає простим.(с)
Закриваєш очі - і ти,на якусь мить перестаєш існувати в цьому світі.



p.s. Набагато простіше ,коли ти знаєш з ким ти спілкуєшся.. коли вас вже щось пов'язує і водночас у вас ще зовсім нічого нема. ТИ не будуєш ніяких планів. і вони не рухнуть ,як замок з піску. (І твоя віра не встигне тебе зрадити в черговий раз)
Це щастя,коли справжня ти подобаєшся людям зі всіма своїми внутрішніми недоліками.

знову розчаровуюся в людях.
Хочу бути терористом (с)

falling in love???...

одна

мене всі кинули.. я залишилася одна.без друзів. посварилися через те ,що я преревнувала свою подругу до іншої подруги..так тупо.. зробили з мухи слона.. і хоча як я намагалася загладити свою провину(інцидент з ревнощами) Подружка не йде на компроміс... ай ладно.. не вперше почуваюсь кинутою... тільки тепер я і справді кинута. Життя складне,але в ньому можно вижити. просто треба вставати і знову встават після кожного падіння. Літо скоро мине. мабуть,дружба ,найкраща дружба мого життя залишиться в минулому.. але я завжди буду згадувати її (Олю) добрим словом.
хоча в мене виникає підозра ,що ця дружба існувала лише завдяки мені.. Я ЕГОЇСТКА? ..
до сраки те,що я стільки зробила для неї!! до сраки все!... Life is good!!Life is great!!Life is sow unbelievable!! ЧИ НЕ ТАК???

Все це можна пережити..вона ж може без мене.... *на жаль ,мабуть, не мучилась так як я в перші дні..* і це найболючіше,коли ти дійсно довіряєш людині,відкриваєш їй свою душу..а вона... тебе кидає на призволяще.. але як я там завжди кажу в таких ситуаціях : все що нее робиться - все на краще.)
є і плюси.хоча їх дуже мало...

але я так сумую за нею...

будем вставати - і йти далі..

P.S. А може ми самі собі ускладнюємо життя?

Друзі

Сьогодні зрозуміла,що у мене всетаки є друг,а точніше подруга.
І вона достойна цього звання. Їй не потрібно грати якусь роль чи носити маску,щоб здаватися хорошенькою і добренькою для всіх ,бути улюбленицею. Вона просто є. Просто залишається сама собою,просто існує поряд зі мною. І розділяє мої погляди на життя.

Хочеться плакати..


Друзі це добре,але лише тоді,коли вони достойні цього звання.
Юля К.