одна

мене всі кинули.. я залишилася одна.без друзів. посварилися через те ,що я преревнувала свою подругу до іншої подруги..так тупо.. зробили з мухи слона.. і хоча як я намагалася загладити свою провину(інцидент з ревнощами) Подружка не йде на компроміс... ай ладно.. не вперше почуваюсь кинутою... тільки тепер я і справді кинута. Життя складне,але в ньому можно вижити. просто треба вставати і знову встават після кожного падіння. Літо скоро мине. мабуть,дружба ,найкраща дружба мого життя залишиться в минулому.. але я завжди буду згадувати її (Олю) добрим словом.
хоча в мене виникає підозра ,що ця дружба існувала лише завдяки мені.. Я ЕГОЇСТКА? ..
до сраки те,що я стільки зробила для неї!! до сраки все!... Life is good!!Life is great!!Life is sow unbelievable!! ЧИ НЕ ТАК???

Все це можна пережити..вона ж може без мене.... *на жаль ,мабуть, не мучилась так як я в перші дні..* і це найболючіше,коли ти дійсно довіряєш людині,відкриваєш їй свою душу..а вона... тебе кидає на призволяще.. але як я там завжди кажу в таких ситуаціях : все що нее робиться - все на краще.)
є і плюси.хоча їх дуже мало...

але я так сумую за нею...

будем вставати - і йти далі..

P.S. А може ми самі собі ускладнюємо життя?

Після ЗНО або прошу до столу )

ну от я вже і написала матьошу... Скажу правду -було тупо. Декілька людей вишли з аудиторії через 30 хвилин після початку тестування. Я ж писала до останнього . Люди старанно готувались *шпори мав ,майже,кожен)))* , інструктори вроді як були нормальні. *Списати можна було ..але не варто!! Краще не ризикувати.. -Бо вильот з аудиторії і здача на наступний рік - це не круто* Надіюсь,що зробила правильно.. Кароче............... я не хочу згадувати.......... На кінець скажу в декількох словах:
просинаєшся за годину до того як має будильник прозвеніти (ранок)
весь ранок на нервах..
ходиш з кучами листочків,шпор, все повторяєш *з надією ,що хоть шось попадеться і ти будеш знати ,як його робити*
апетиту вранці ніякого немає... (але тобі насильно втира.ть ,що треба поїсти!!) отож поїси через силу і в АД.
там , на пункті тестування, гуртом зі всіма веселіше і спокійніше ,всі один одному :удачі,ні пуха, ні пера, к чёрту)) *бо вдома оце : заспокойся,все буде добре,ти все знаєш - ДУЖЕ бісить!!!!!!*
Коли тест вже почався,то розумієш,як там в пісні СПЛІН - "..вихода нет.." ))
Дивишся на ті бланки квадратними очима.. і улибаєшся до всіх розуміючи ,що це вже ВОНО почалося!! Коли 1.5 години минуло,розумієш,що вже пора згортати 1-й рівень і кінець кінцем починати 2-й ..
а там - починаєш робити ,а не виходить нічого..різні відповіді.. і все тебе починає бісити..
коли залишається 1 година до кінця.Ти розумієш,що пора виходити на фінішну пряму,але ти не можеш,бо ще 3-й рівень тре.. + задачі перевірити.. ,а БЛАНК!!!і тут паніка.. хаотично заповняєш бланк *кароче морской бой ;)*
А час ,що залишився іде на геометрію,задачу.

І кінець : виходиш зі школи,як свіжо зварений овоч )))))))))))))
Прошу до столу )