Публікації
вже 9-й день поспіль те і роблю,що заповнюю дні будь-якими заняттями аби тільки не думати про свій вчинок (ревнощі). ніколи не думала,що таке можливо. Перші дні я намагалася цілими днями спати..наставала ніч.. я перенесла на своє ліжко настольну лампу. цілу ніч аж до ранку читаю книжку. книжка цікава..але мені якось сумно від того,що я живу з дня в день звичайним сірим днем. іноді просто валяюсь в ліжку перед телевізором цілий день; іноді весь день просплю.. мама намагається мене витащити з цього стану.. бере з собою ,коли їде до тата на роботу.. ввечері в пив-бар ..(ми сім'єю п'ємо пиво..)
А найтупіше це те,що мені вже починає подобатися моє одіночєство..
мабуть,має пройти деякий перідо часу,щоб я знашла нових друзів (а точніше ЗАХОТІЛА знайти їх).. змогла знову відчути краски життя.
Поставлю для себе стандартне питання: То все ж таки життя складне?
Сьогодні я відповім -ні. Може в мене криша їде?.. нащо я веду цей блог(щоденник),якщо у мене є нармальний,реальний ,бумажний днев. Там моє життя розписане ,майже в деталях починаючи з 5-го класу.
Кажуть, ведуть щоденники ті люди,які одинокі в житті. я одинока?..зарас мабуть,да. Але ж я була не завжди такою.. невже я просто закриваю на очевидне очі.????.. хоча водночас я собі противоречу оскільки десь читала чи чула,що люди таким способом (ведення щоденника) позбуваються негативу..
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Я уже писала об этом у себя, так вот чем чаше ты что то говоришь, пишешь, тем незначительнее оно становиться,это относиться ко всем проблемам-))Увидишь, после тебе это будет казаться сущей мелочью -))
ВідповістиВидалитиP.S
Читай больше укр.литературы-))у тебя очень часто проскакивают русские слова-))
дякую за пораду)
ВідповістиВидалитип.с. в цьому вся і проблема.. я майже всі книжки читаю рос. мовою.. але розмовляю украіїнською..от і виходить хщось середнє)
один из моих знакомы сказала что Дзвінка Матіяш, Марина Матіос, Іра Цілик очень хорошо писатели-))) пишут на укр и легко читаются-))
ВідповістиВидалитиДля счастья не нужны слова,
ВідповістиВидалитиИх слишком много, можно потеряться.
Слова искать – до сути не добраться.
Для счастья не нужны слова.
Для счастья нужен нежный, теплый взгляд,
Когда ты имя тихо произносишь,
Когда в себе такую бурю носишь,
Чтоб растопить метель и снегопад,
Бросая лишь один счастливый взгляд.
Ого!
ВідповістиВидалитигарно написано..................